§6. Органи, системи органів організму людини

✨ Організм людини складається з органів. Орган — це частина тіла зі своєю формою, будовою, розташуванням і своїми функціями. Органи, які працюють разом, створюють фізіологічні системи. А ці системи для спільної мети можуть тимчасово об’єднуватися у функціональні системи. Роботу всього організму узгоджують три системи регуляції: нервова, гуморальна і імунна.

Розгляньте малюнок 6.1. Назвіть тканини, які входять до складу руки (зображені в кружечках на малюнку).

Різні типи тканин, які входять до складу руки

Які слова-синоніми можна підібрати до поняття «гомеостаз»?

До поняття «гомеостаз» чудово пасують такі синоніми: рівновага, сталість внутрішнього середовища, внутрішня стабільність, саморегуляція.

Поміркуйте

1. Як відбувається взаємодія органів між собою у фізіологічній системі?

Органи у фізіологічній системі працюють злагоджено. Ця гармонія досягається завдяки чітким сигналам від нервової системи та впливу гормонів (гуморальна регуляція). Саме так вони узгоджують свої дії для досягнення важливих спільних цілей, як-от підтримання життєво необхідного гомеостазу.

2. У чому полягає ключова відмінність між фізіологічними та функціональними системами?

Ключова відмінність тут така: фізіологічна система – це ніби постійно діюча команда органів, які тісно пов’язані структурно та функціонально (яскравий приклад – дихальна система). Натомість функціональна система – це радше тимчасове об’єднання органів і навіть цілих систем, які збираються разом для виконання конкретного, часом складного завдання; при цьому до такої “команди” можуть входити учасники з абсолютно різних фізіологічних систем.

3. Взаємодія яких фізіологічних систем та органів забезпечує утворення функціональної системи для написання контрольної роботи учнем чи ученицею?

Аби учень чи учениця успішно впоралися з контрольною роботою, їхній організм створює цілу функціональну “команду”! До неї входять: нервова система, яка відповідає за концентрацію, мислення та точну координацію рухів; опорно-рухова система, завдяки якій рука вправно тримає ручку і виводить літери; сенсорні системи, зокрема зір, щоб уважно читати завдання; і, звісно ж, дихальна та серцево-судинна системи, які невтомно постачають усім задіяним “учасникам” – мозку, м’язам – кисень та поживні речовини.

Зміст

Залишити коментар